Концепція сформувалася в Європі в пізньому середньовіччі та на початку Нового часу. У шістнадцятому столітті Жан Боден описав верховну, постійну державну владу. Тоді Вестфальський мир 1648 року тісно пов’язав суверенітет з територіальними державами та принципом невтручання.
Пізніше легітимність перейшла від монархів до народу, і держави почали здійснювати повноваження спільно, наприклад, у рамках Європейського Союзу. Історія показує, що суверенітет завжди обертається навколо одного й того самого основного питання: хто врешті-решт має останнє слово?